МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ та алгоритми надання допомоги органам місцевого самоврядування у відновленні територіальних громад

Завантажуйте посібник за посиланням.

Посібник охоплює галузеві рекомендації та залучення донорської підтримки в конкретних галузях та сферах життєдіяльності громад.

Культура в громадах

Під час бойових дій в окремих регіонах України значна частина інфраструктури закладів культури була пошкоджена частково або повністю зруйнована. Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади. Найбільше пошкоджень зазнали Київська, Донецька, Луганська, Сумська, Житомирська, Чернігівська та Харківська області.

Основні проблеми сфери можна поділити на такі блоки: покращення матеріально-технічної бази, освоєння сучасних компетенцій персоналом, впровадження сучасних методів роботи.

Важливим є створення комфортних умов для перебування відвідувачів у закладах культури, це, зокрема, включає візуальну привабливість закладів, сучасне матеріальне-технічне забезпечення, клієнтоорієнтованість та інклюзивність. Комп’ютеризація закладів культури та автоматизація бібліотечних процесів (впровадження електронного каталогу) є передумовою для опанування сучасних методів роботи працівниками та отримання затребуваних послуг відвідувачами. Бібліотеки потребують суттєвого оновлення книжкових фондів сучасною українською літературою, особливо патріотичного напрямку. Також реалії гібридної війни вимагають перегляду наративів змісту репертуарної політики в бік створення україномовного національного культурного продукту, переорієнтації репертуару на соціально-психологічну підтримку громади та країни.

Ключовим в трансформації закладів культури громад є освоєння сучасних компетенцій персоналом, це стосується в першу чергу розуміння сервісності або клієнтоорієнтованості, що в корні змінює філософію закладів культури, які мають працювати для людей (а не «для книг» за прикладом бібліотек).

Для альтернативного фінансування розвитку сфери культури треба ширше впроваджувати проєктну діяльність та розбудовувати партнерства на місцевому, національному та міжнародному рівнях.

Сфера культури здебільшого була на останньому плані в бюджетуванні громад через брак розуміння сучасної ролі та потенціалу впливу на розвиток та добробут громади. При правильному переформатуванні роботи закладів культури вони будуть працювати на розвиток людського капіталу громади, що в перспективі 5-10 років продемонструє зменшення відтоку молодих людей, збільшення кількості робочих місць та самозайнятості в громаді, і як результат покращення загального добробуту населення.

В умовах дефіциту державного бюджету та бюджету громад під час війни та післявоєнної відбудови серед альтернативних джерел фінансуванням розвитку сфери культури та креативних індустрій можуть стати: допомога міжнародних організацій через гранти та цільове фінансування, підтримка міст-побратимів та міжмуніціпальне партнерство через платформи https://www.cities4cities.eu та https://unitedforua.org/uk/, фандрейзингові платформи, такі як https://www.patreon.com/, https://www.yoku.fund/, https://biggggidea.com/projects/, пошук партнерських установ, наприклад, бібліотек-посестр через мережу https://www.naplesisterlibraries.org/, розширення надання платних послуг закладами культури.

Для сприяння ефективності та впровадження новітніх форм роботи в закладах культури (проєктного підходу, фандрейзингових стратегій), необхідно покращити інституційну спроможність закладів культури, зокрема підвищити рівень професійної компетентності працівників закладів культури через навчання на безкоштовних онлайн програмах для здобуття навичок та компетенцій відповідно сучасних вимог отримувачів культурних послуг; взяти до уваги практичний посібник «Центр культурних послуг в територіальній громаді» та Методичні рекомендації щодо створення і організації функціонування центрів культурних послуг у територіальних громадах.

Заклади культури мають бути гнучкими та орієнтуватися на задоволення потреб громад. В умовах великої кількості внутрішньо переміщених осіб деякі бібліотеки перетворюються на гуманітарні та волонтерські штаби, надають консультаційну та психологічну допомогу. Бібліотеки можуть надавати користувачам послуги з доступу до платформи «Всеукраїнська школа онлайн» https://lms.e-school.net.ua/ Також серед нових ролей закладів культури для сприяння розвитку громади можуть бути такі:

  • Бібліотеки можуть слугувати додатковими точками для поширення інформації про здоровий спосіб життя та профілактику захворювань, наприклад надавати літературу з цих напрямків, організовувати лекції з медичними працівниками, надавати базові медичні послуги (вимірювання тиску, визначення ваги та індексу маси тіла, вимірювання сатурації), організовувати спортивні гуртки. Для цього в бібліотеки треба закупити відповідну літературу та обладнання (тонометр, пульсоксиметр, ваги, термометр, спортивне обладнання).
  • Бібліотеки можуть виконувати роль просвітницьких центрів щодо питань охорони довкілля. Зокрема, в світі давно розвинута мережа «зелених» бібліотек, яка через книги та просвітницькі заходи навчає дітей та дорослих бережному ставленню до довкілля.
  • Організація неформальної освіти впродовж життя. На базі бібліотеки можна створити бізнес-клуб, консультаційний центр з відкриття власної справи, консультування з питань відкриття ФОП та сплати податків, проводити навчальні програми з питань підприємництва, інноваційних технологій. Для цього залучити волонтерів-консультантів з числа місцевих підприємців, працівників податкової, викладачів освітніх закладів, проводити лекції онлайн тощо.

Бібліотеки є частиною інформаційної безпеки держави, відповідно в період війни мають посилювати свій інформаційний вплив на громади. З цією метою мають бути використані всі можливі канали комунікації: соціальні мережі Facebook, Instagram, TikTok, Telegram канали, YouTube, просвітницькі лекції, читацькі та дискусійні клуби на теми вивчення уроків історії із залученням істориків.

Українські та міжнародні організації, які надають грантову та благодійну допомогу з фокусом на сферу культури та креативних індустрій:

  • Український культурний фонд https://ucf.in.ua – державна установа, що надає фінансову підтримку ініціативам у сфері культури та креативних індустрій на конкурсній основі.
  • House of Europe («Дім Європи») https://houseofeurope.org.ua/ — програма, що фінансується Європейським Союзом, підтримує культуру та креативні індустрії через надання грантів, стипендій, мистецьких обмінів.
  • Goethe-Institut https://www.goethe.de/ins/ua/uk/kul/uap.html підтримує культурну галузь через стабілізаційний фонд культури й освіти в Україні та стипендії екстреної допомоги діячам культури з України.
  • Британська Рада сприяє розвитку культури та мистецтва через низку програм, в т.ч. “Активні громадяни” – програма для молоді у галузі міжкультурного діалогу і соціального розвитку https://www.britishcouncil.org.ua/
  • Програма EU4Business https://eu4business.org.ua/ пропонує гранти МСП для секторів, серед яких креативні індустрії.

Посібник “Методичні рекомендації та алгоритми надання допомоги органам місцевого самоврядування у відновленні територіальних громад” був розроблений експертами ГО «Мережа захисту національних інтересів «АНТС» в рамках проєкту «Зміцнення громад заради перемоги та відродження України», «Зміцнення громадської довіри» USAID/UCBI III. Посібник охоплює галузеві рекомендації та залучення донорської підтримки в конкретних галузях та сферах життєдіяльності громад. Деталі за посиланням https://ants.org.ua/recommendations-for-communities/

.