Як виникла ідея створення власного бренду? Яка мета? Чому саме така назва?
Ідею створення бренду ЛіТтера підказало саме життя, а точніше його закони, навіть для бібліотечної діяльності – це закони менеджменту та маркетингу, які ніхто не скасовував, а навпаки, щоб бути конкурентними, цікавим своїм користувачам, їх треба застосовувати, просуваючи свій продукт. Тому в 2017 році через мозкові штурми, swot-аналіз ми проаналізували нашу діяльність і зрозуміли, що маємо почати зі створення власного обличчя, бренду, який би вирізняв міські бібліотеки від інших, у тому числі й обласних бібліотек Житомира, який би зробив нас помітними на бібліотечній мапі України завдяки не тільки своїй роботі, а й яскравому образу та який би влучно виражав концепцію діяльності закладу. Було декілька варіантів, проте зупинилися на «ЛіТтера». Відштовхувалися від образу книги як інструменту бібліотечної роботи, та букви або літери як найменшої графічної одиниці, з якої все і починається. У нашому бренді кожний, як власне і в різноманітності книг і бібліотек, знайде те, що шукає: ЛІТературна ТЕРиторія, ЛІТературна ТЕРаса, ЛІТературна ЕРА або ЛІТературна TERra. Навіть новими вивісками ми хотіли показати, що в бібліотеках відбулися зміни.
Сьогодні ЛІТтера – це 14 бібліотек міста Житомира – впізнаваний бренд, нас читачі так і називають, а колеги – копіюють.
Які унікальні заходи проводяться у стінах ваших бібліотек?
Ми орієнтуємось на запити нашої громади та потреби користувачів. Сучасна бібліотека – це культурний простір для освіти, творчості, дозвілля, розвитку, і в першу чергу – це місце для людей та спілкування. Наше гасло «Надавати можливості – розвиваючи потенціал».
Університет людей поважного віку… Саме з нього почалась трансформація бібліотек. Завдяки підтримці депутатського корпусу, ми встановили 10 комп’ютерів у читальному залі бібліотеки та оголосили набір на 3-х місячні курси з основ комп’ютерної грамотності для людей поважного віку. Ми самі не очікували, що ця послуга стане такою популярною. Ми попали в десятку, адже запис бажаючих був на декілька місяців вперед. Це стало поштовхом для формування танцювального клубу “Ретро”, учасники якого, як одна танцювальна родина, у репертуарі яких танго, вальс, ча-ча-ча, полька, джаз, блюз, рок-н-ролл, квікстеп. Наймолодшій танцюристці 58 років, а найстаршій – 87. Колектив бере участь у різних заходах бібліотеки, міста, гастролює Україною, отримує подяки та нагороди, а також подорожує.
Завдяки освіті впродовж життя та організації дозвілля, оволодінню ними навичками комп’ютерної та цифрової грамотності, участі у майстер-класах з декоративно-прикладного мистецтва, петриківського розпису, української вишивки, хорової та фольклорної студії люди поважного віку отримали можливість розвинути свої таланти. Як результат – близько 790 студентів наразі вміють користуватись сучасними гаджетами, деякі розповідають нам свої історії успіху про можливість влаштуватись на роботу, опанувавши комп’ютер. Для когось це стало можливістю влаштувати експозицію власних картин, ще для когось – здійснити свою мрію та нарешті вивчити й станцювати танго. А найголовніше – знайти в бібліотеці друзів. Університет людей поважного віку – це не просто освіта протягом життя для людей віком 55+, це і є їхнє життя.
«Табір книголюбів» – це наша фішка, адже ми перші в Україні запустили проєкт, спрямований на змістовне дозвілля дітей в бібліотеці та популяризацію читання. Близько 650 дітей молодшого та середнього шкільного віку отримали почесне звання книголюбів. У нас завжди насичене та активне літо, яке вимірюється 5 табірними змінами (3 місяці), з 8.30 до 18.30 ми займаємося з дітьми. Сюди входять заняття зі швидкочитання, танців, йоги, щоденна зарядка, вивчення англійської мови та основ комп’ютерної грамотності, відвідування музеїв, театрів, кінотеатрів, екскурсії, цікаві зустрічі з фахівцями, майстер–класи, петриківський розпис, конкурси, щоп’ятниці день здоров’я в гідропарку та щоденне харчування. Родзинкою нашого табору є #Gagets_Free, тобто табір без гаджетів. Адже наша місія – виховати читача. Результатом нашої роботи є те, що діти, які не читали зовсім, почали формувати цю звичку й приходити разом з батьками до бібліотеки за новими книгами.
«Історичний екскурс «З любов’ю до Житомира» – проєкт, який охопив більше 1500 учнів навчальних закладів міста. Включав в себе автобусну та пішохідну екскурсію визначними історичними місцями Житомира у супроводі історика–краєзнавця, інтерактивну зустріч на базі бібліотек та перегляд анімаційного фільму про наше місто, який був створений нами на основі книги Георгія Мокрицького “З любов’ю до Житомира”. Саме цю книгу діти отримали в подарунок.
Театральна майстерня «ТеМа» – інноваційна бібліотечна послуга в рамках проєкту «Твори культуру: бібліотечні інноваційні послуги». Учасники театральної майстерні розвивають свої творчі здібності та опановують професійні навички акторської майстерності через взаємодію з викладачем-актором, мистецтвом та літературою. Діти пробують себе в ролі акторів, знімаються в тематичних відеороликах, декламують поезію, позують на камеру, приймають участь у конкурсах та вчаться виступати зі сцени.
Розглядаючи бібліотеку як культурну індустрію, ми задіяли близько 150 соціальних партнерів, спонсорів, приватних підприємців, видавців міста, що стало можливим під час реалізації таких проєктів, як «Дитячі кімнати у бібліотеках», які дають можливість батькам залишити дитину на 1-2 години з бібліотекарем; «Шахові кімнати»; «Літня бібліотека», де відвідувачі місцевого гідропарку можуть відпочити з книгою на свіжому повітрі і не тільки; акції «Прокачай мозок та м’язи», які залучають молодь до бібліотеки, наприклад принеси книги до бібліотеки або проведи комп’ютерні курси та отримай сертифікат до спортивної зали тощо.
Одним із найяскравіших проєктів (щорічний захід) є «Казкова бібліотека» до Міжнародного дня дитячої книги. 2019 року казка стала реальністю для 1200 юних читачів (стільки ми прийняли на 14 філіалах за один день), а всі 60 працівників переодягнулися у казкових героїв. Уявіть собі, коли відчиняєш двері бібліотеки, а там тебе зустрічає Мері Поппінс, Пеппі Довгапанчоха, Карлсон, Аліса у Дивокраї, Білосніжка, Снігова Королева, Червона Шапочка, Котигорошко та інші. Гостем заходу став відомий український дитячий письменник, художник-ілюстратор, Кузько Кузякін. 2021 року захід пройшов в онлайн-форматі, трансформувавшись у казкову онлайн-вікторину «Одного разу в казці». Коли бібліотекарі не тільки перетворились на казкових героїв, а ще й спробували себе в ролі акторів. Кожен герой мав сказати характерну для нього фразу, а глядачі мала відгадати героя, книгу та автора.
Популяризації читання сприяє щорічний конкурс зі швидкочитання «Чемпіон зі швидкочитання» (спільно з управлінням культури Житомирської міської ради), у якому взяли участь близько 350 дітей, а також акція «Почитаю Миколаю» (до Дня Святого Миколая).
Цьогоріч ми започаткували святкування Велесової ночі в бібліотеці (слов’янський аналог Геловіну). Захід передбачає відеодекламацію віршів поетів Житомирщини, адже Бог Велес вважається Богом поезії, музики та мистецтва. Також майстер-клас зі створення масок, тематичний аквагрим та фотосесія біля тематичної фотозони.
Ми підлаштовуємось під виклики сьогодення та шукаємо нові можливості. Ми не зачинилися під час карантину для наших користувачів, а впровадили послугу «Книга додому або Книгоноша» – безконтактна та безпечна доставка книг. Кожен житомирянин за попередньою домовленістю міг скористатись цією послугою та замовити книги.
Усі наші заходи та проєкти спрямовані на підвищення рівня читацької активності та компетентності, промоцію читання і книги, формування культури читання в українському суспільстві. Наші бібліотеки зі щасливими читачами та ароматом кави.
Розкажіть про фінансування бібліотечної системи, яким чином залучаєте кошти для розвитку?
Призначення гарантовані державою, дають можливість тільки підтримувати життя бібліотек. Щоб розвиватися, ми взяли для себе на озброєння надання платних послуг (Постанова КМУ «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними і комунальними закладами культури від 12.12.2011р. № 1271), розробивши власне Положення. Їх у нас 12 відповідно до «Переліку і вартості платних послуг»: організація діяльності клубів за інтересами (табір книголюбів, майстер-класи), користування дитячими кімнатами та куточками – нові послуги, які діють віднедавна; та ксерокопіювання, сканування, роздрукування документів, користування комп’ютером – стандартні з 2019 року. Примітно, що за цей час ми досягли неабияких успіхів у цьому: вже 2021 року на спецрахунку акумульовано близько 370 тис. грн, які будуть спрямовані на розвиток бібліотек.
Чула, що багато бібліотек, маючи великі площі приміщень, здають їх в оренду. Загальна площа наших бібліотек теж дозволяє це робити, втім використовуємо їх для власних активностей, яких у нас дуже багато (у літній період – для табору книголюбів, цілорічно – для проведення майстер-класів, роботи клубів та гуртків, реалізації власних проєктів тощо).
Ще одна послуга – придбання електронного читацького квитка. Що це таке? Це пластикова картка зі штрих-кодом, який одночасно є і персональним номером читача. Вона дає можливість обслуговування у всіх бібліотеках-філіалах, наявність читацького квитка передбачає й створення електронного формуляра. Щодо його вартості квитка, то ми зробили ретельну калькуляцію і сьогодні він коштує 13 грн. На 1 жовтня 2021 року 9 250 квитків вже реалізовано.
Тож маємо гарний досвід роботи із платними послугами та можемо поділитися нашими напрацюваннями з іншими бібліотеками. Нещодавня фінансова перевірка показала, що ми на правильному шляху.
Також шукаємо ґрантові кошти: було реалізовано 7 ґрантів, за рахунок яких були обладнані шахові кімнати, придбане обладнання для проведення мистецьких та вуличних заходів.
Чим, на вашу думку, ваші бібліотеки відрізняються від інших українських?
Насправді, ми вирізняємось серед інших бібліотек. В першу чергу тим, що не боїмося пробувати і втілювати нове. Подорожуючи, ми відвідали бібліотеки Польщі, Німеччини, Іспанії, Швеції, ознайомилися з досвідом аналогічних ЦБ, наших колег з Хмельницького, Івано-Франківська, Києва, за який ми дуже їм вдячні. Проаналізувавши, адаптували під себе кращі практики. По-друге, шукаємо, що в нашій роботі потрібно для житомирян, яку їхню проблему ми можемо допомогти вирішити: це освіта дорослих, змістовне дозвілля дітей, можливості мати вільний доступ до ресурсів. Бібліотека має бути живою, жити життям громади. По-третє, це згуртована команда однодумців. Координація роботи здійснюється як за традиційних форм роботи так і під час щомісячних нарад в форматі «open-space» для пошуку нових ідей через самовдосконалення і постійне навчання. Вчимося самі і допомагаємо іншим. Цікавим є приклад: наш контент про дистанційне навчання для бібліотекарів під час карантину охопив 66 тис. користувачів та набрав 1300 поширень. Його взяла на озброєння вся Україна. Мріємо до Житомира запросити колег, є питання, які хочемо обговорити, є досвід, яким готові поділитися.
Які рецепти успіху ви би дали іншим бібліотекам України?
Експериментуйте та шукайте, аналізуючи, що може бути цікавим для вашої громади на платформі бібліотек. Гасло «так було раніше» вже давно не працює. Немає ніяких бібліотечних стандартів, це пережитки минулого століття. Є тільки прив’язка до групи оплати праці – це кількість ваших користувачів (не читачів – звертаю увагу!) та документовидачі (а не книговидачі). Ми давно в цьому розібралися і ніяким дописками в формулярах не займаємося, їмо свій хліб з чистою совістю.
Так розкрутили ФБ сторінку «Літтера – бібліотеки Житомира», що маємо вже 26 тисяч користувачів, реальних 9 250 читачів ( як я згадувала, що придбали наш читацький квиток). Вже нормативна база за змінами в часі не встигає. У нормі закони немає ніяких звітів перед іншими бібліотеками (наприклад, обласними), ви звітуєте і тримаєте відповідь про свою необхідність і ефективність тільки перед своїми засновниками – територіальними громадами. Бібліотечні працівники живуть у своїх стереотипах і це їм заважає змінюватися, підлаштовуватися під виклики часу. Не бійтеся брати на роботу людей з інших сфер, особливо, хто пройшов через рекламні і бізнесові проєкти, вони допоможуть вам змінити простір бібліотек. Успішні практики народжуються завдяки синергії та творчості людей з різними компетенціями, які доповнюють один одного.
Які якості має мати сучасний бібліотекар/директор бібліотеки?
Гасло сьогодення «Адаптуйся або помри» означає, що бібліотекарі не повинні жити за шаблонами минулого століття, і нехай не ображаються авторитетні колеги. У старшого покоління є стереотип, що бібліотекар – це жінка в пуховому хустині, окулярах, прискіплива і мовчазна. Змінюємо стереотипи! Сьогодні бібліотекар повинен володіти не просто конкурентними компетенціями, а й креативними здібностями. Він – і соціальний працівник, і психолог, і педагог, і журналіст, дизайнер контенту, фотограф, копірайтер і менеджер, що організовує заходи. До речі, книги нам у допомогу, адже сьогодні багато літератури, яка допомагає самоосвіті.
Ваш девіз
Надавати можливості, розвиваючи потенціал! – це девіз наших бібліотек. Адже ми є платформою, де наші користувачі мають різні можливості для розвитку, освіти, дозвілля, відпочинку. Ми розвиваємо їхній та свій потенціал. І це розвиває потенціал громади та нашої держави.
Яким бачите майбутнє бібліотек за 10 років?
Здається, Ілон Маск, нещодавно сказав, що в майбутньому для людей викликами будуть не війни, не епідемії, не обмеженість ресурсів, а викликом стане штучний інтелект та цифровізація. Бібліотечні процеси стануть повністю автоматизованими, тому, можливо, зникне потреба у великій кількості бібліотекарів. Але бібліотека має залишитися тим місцем, у якому людина буде відчувати себе людиною, де їй комфортно, де можна знайти відповіді на свої запитання, поспілкуватися з такими як вона. Втім, людство завжди буде читати паперові книги, принаймні дитяча книга не зникне ніколи. У бібліотек є майбутнє, бо вони є місцем духовного насичення людини. А ще – бібліотеки це мозок людства!
Дякуємо за інтерв’ю Ларисі Харчук! Приєднуйтесь до сторінки фейсбук бібліотек та веб-сайту.
