Сьогодні буде дуже багато дописів, статей, рефлексій.
Всі ми будемо повертатися на рік назад щоб осягнути пережите, підвести риску, вшанувати пам’ять. Кожне слово, рядок буде відбиватися болем – болем за знищений Маріуполя, масакру в Бучі, за окупацію півдня, геноцид на Харківщині, закатованих українців в Оленівці. Кожен спогад відгукуватиметься сльозами та молитвами за упокій жертв російського терору та в пам’ять за загиблими героями і пораненим, за тими українцями, хто досі в полоні та страждає в окупації. Кожна згадка про люту зиму 2022 року викликатиме хвилю гордості та розчулення – ми стали нацією! Від мала до велика, без наказів, легких рішень, а тільки за покликом серця – ми почали боронити свою Україну.
Тисячі українців та українок змінили добробут цивільних професій на піксель камуфляжу.
Тисячі почали волонтерити, донатити, прилаштовувати в себе вдома співвітчизників, організовувати мітинги та акції закордоном, вчитися виживати в найскладніших умовах. Вчитися бути Українцем!
Поки «аквафрешова» чума нищила бібліотеки сходу та півночі бомбами-обстрілами, книгозбірні заходу та центру України – перетворювалися на прихистки для внутрішньопереміщених українців.
Поки російські винищувачі в попіл стирали цілі житлові квартали, пологові, лікарні, школи – українські бібліотеки збирали гуманітарну допомогу для постраждалих, проводили заходи з цивільної оборони.
Поки російські генерали таврували наші землі, українські бібліотекарі – плели маскувальні сітки, виготовляли окопні свічки рідним героям в окопах.
Поки російські солдати кидали в багаття тисячі українських книжок, українські бібліотекарі ділилися своїми книгами – надсилаючи сотні посилок закордон.
Поки «русский мир» переписував методички пропаганди, українські бібліотекарі брали слово на усіх професійних майданчиках світу – доносячи правду та захищаючи загальнолюдські цінності.
Щодня ми наближаємо нашу перемогу і мусимо не збавляти оберти – остаточно очистити фонди від засилля російської літератури, завершити декомунізацію та дерусифікацію назв бібліотек, деколонізувати та переосмислити власну історію.
23 лютого 2023 року – перша річниця повномасштабного вторгнення 9 річної війни, яка триває вже 3 століття і «Як би важко нам не було, але вже точно не буде соромно» (с) Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний.
