Ім’я і прізвище: Олена Марчишина
Місце проживання в Україні та зараз: Київ, зараз Бален (Бельгія)
Освіта: Вища освіта. Спеціалістка за IT
Робота в Україні: Приватна підприємиця. Арт-директорка, дизайнерка, ілюстраторка. Разом з чоловіком Романом маємо лампове бюро графічного дизайну в Києві. Займаємося дизайном в тому числі дизайном книг від тексту до друку під ключ.
Як ви опинилися в Бельгії? 24 лютого 2022 зранку ми разом з дітьми родиною виїхали на дачу в Київську область, Макарівський район. Думали, що там буде безпечніше. Опинилися нашою родиною та разом з родиною брата чоловіка ізольовані. 7 дорослих і 7 дітей. Було дуже тяжко з їжею та ліками, пекли хліб на електроплитці. Пробули ми там до 5 березня. Далі в один з днів прийшли наші військові та сказали, що бойові дії за два км від нас і скоріш за все завтра тут будуть бої. В нас дві години, щоб поїхати, бо вони все блокують, підривають мости, як не поїдете, лишитеся тут невідомо на скільки. Ми в чому були сіли в машини та виїхали в сторону Тернополя.
Їхали в Тернопіль півтори доби. Далі мали вирішити, що робити, адже ми опинилися взагалі без нічого, кілька светрів, діти, дві кішки та машина. У мого чоловіка в Бельгії живе двоюрідна сестра, яку він не бачив 20 років, я взагалі ніколи її не бачила. Вона подзвонила і сказала, що прийме нас з дітьми. Тож ми зважилися на це рішення. Тож 9 березня я з дітьми сіла в автобус до Варшави. Добиралися до Бельгії 7 діб, це була найтяжча дорога в моєму житті.
Як виникла ідея створити українську бібліотеку в Балені? Чи мали досвід співпраці з українськими бібліотеками в Україні?
Ідея виникла через людей, я бачила потребу в читанні у дорослих і дітей нашої спільноти тут. Це трішки більше ніж просто книги – це зв’язок з домом. Досвіду співпраці з бібліотеками я не мала, в мене досвід роботи з книгами та видавництвами. За досвідом роботи бібліотеки я звернулася до місцевої бібліотеки. Вони відгукнулися та погодилися нам допомогти.
Як задачі перед собою ставить ваша бібліотека?
Наші задачі – це популяризація української книги в українській спільноті, як це не дивно, можливо звучить. На жаль, позиція “какая разница на каком языке” в нас тут дуже поширена. Тож діти, що приїхали зі сходу та півдня України, а таких в нас тут більшість, тепер мають ще обмеженіший доступ до української мови, адже вдома в них хоча б була українська в школі. Тому моя задача, щоб вони мали доступ до цікавих книг українською. Ще однією особливо вразливою групою виявилися літні люди. Молодь та діти пішли на роботу/в школу, знайшли кола спілкування. Літні люди опинилися замкненими у квартирах, самотніми, без мови та друзів. Вони також не можуть поїхати за книжкою в інше місто. Тому для нас важливо працювати в офлайн форматі по кілька годин на тиждень, особисто видаючи книги та спілкуючись з читачами та читачками. Також ми несемо українську культуру розповідаючи про нас бельгійській спільноті. Провели благодійний воркшоп, малювали картини за допомогою техніки витинанки. Потім робили виставку. Ідея воркшопу – мистецтво об’єднує культури та є універсальною мовою.
Які перепони виникали під час реалізації задуму – українська бібліотека в Бельгії?
В нас мобільна бібліотека. В цьому була основна складність. Ми не маємо стаціонарної полиці. Тож щосереди вивантажуємо книги з ящиків на пересувний стелаж, а в кінці роботи пакуємо книги знов в ящики. Коли ми починали, в нас було 45 книг і це не було проблемою. Зараз коли в нас 360 книг – це навіть фізично дуже важко. Але на щастя два тижні тому нам нарешті виділили полицю в підсобному приміщенні. Тож тепер в зал бібліотеки ми будемо вивозити частину книг, а решта буде доступна за каталогом.
Також наші книги не зареєстровані в системі бібліотеки, ми працюємо “олд скульно”, на папері. Ми маємо паперовий каталог в якому записуємо вручну, хто коли взяв книгу і коли повернув.
Чи підтримуєте зв’язок з бельгійськими бібліотеками? Знаєте про їх роботу?
Ми знаємо про роботу нашої бібліотеки в Балені, а також подружилися з українським центром «Крила» в місті Гент. Поки що онлайн та плануємо поїхати до них особисто в гості.
Ви прагнете розширити мережу українських бібліотек в Європі і навіть пропонуєте свою допомогу в облаштуванні бібліотек в інших країнах. Так виникла бібліотека в Словаччині в місті Попрад. Розкажіть, детальніше про це.
В нас вже дві такі бібліотеки відрилися: одна в місті Попрад, і ще одна в Німеччині в місті Есенс.
Все починається з активісток, які хочуть відкрити бібліотеку. Дуже часто людина просто не знає з чого почати, для старту треба порада, розмова, що може стати поштовхом. Тож я ділюся своїм досвідом, як і з чого я починала. Ділюся, де я знаходила фінансування на книги. Як відбувалася доставка. Які проблеми можуть бути. Також, тепер я черпаю досвід у своїх колег. Адже кожна країна має свою специфіку.
Які книги люблять читати українці в Бельгії? В яких книгах є потреба?
Актуальні книги про війну, про історію України. У дітей улюблені – це книги-серії, щоб можна було прийти за продовженням: Мері Поппінс, Джуді Муді, Гаррі Поттер, комікси.
А які смаки у бельгійців?
Бельгійці багато читають. Смаки різноманітні, не можу виділити щось окремо. В бельгійській бібліотеці я вперше побачила, що люди ходять в бібліотеку з кошиками як в супермаркет, бо беруть дуже багато книг. Бібліотека тут – це місце сили. Вона постійно в русі. Тут зовсім не тихо)) навпаки багато дітей, що постійно бігають навколо. Книги зрідка купують додому, бо в бібліотеках все є, в цьому нема потреби. Зараз я організувала бельгійсько-український читацький клуб, і бельгійські пані взяли потрібну книгу в трьох різних бібліотеках в містечках навколо. Круто, що бібліотеки маленьких містечок закуповують сучасну якісну літературу.
Які ваші плани на майбутнє куточку української книги в Бельгії?
Наразі до нас почали їздити люди з інших міст Бельгії, адже в нас найкраща колекція книг. Деякі читачі їдуть до нас 100 км. В Брюссель їм було б ближче, та кажуть, що до нас зручніше, бо ми працюємо по запису в зручний час, та маємо онлайн каталог книг, що полегшує вибір.
Плани – відкрити ще два куточки в Бельгії. Зараз працюю над цим, бюрократично тут все дуже повільно. Бібліотека мого міста легко пішла на контакт, але в інших містах ми зіштовхнулися з перепонами. Також я хочу провести серію мистецьких воркшопів, щоб ще більше показати красу нашої культури.
Зараз наш проєкт було висунуто на культурну премію року нашого міста. Ми дуже пишаємося досягненнями та хочемо перемогти, адже премія також супроводжується грошовим призом, який ми могли б використати на матеріали для воркшопів.
