Обговорення законопроєкту про внесення змін до Закону України “Про бібліотеки і бібліотечну справу” №5002 дає нам можливість та історичне вікно підняти дискурс про стратегічні цілі бібліотек, їхню нову роль та принципи роботи на сучасному етапі державотворення, знайти та узгодити відповіді на смислові питання – навіщо бібліотеки державі, громадам, громадянам і перезапустити систему – поставити їй нову ціль.
Цілі бібліотек мають відповідати сучасним викликам України – сприяти вирішенню соціальних, гуманітарних, економічних, безпекових та інших проблем. Величезний потенціал у їх вирішенні закладено в реформі децентралізації. І ми би пропонували розглянути, яку роль у громадотворенні (відповідно державотворенні) могли би відіграти публічні бібліотеки.
Реформа децентралізації відбулася де-юре і не відбулася де-факто, адже це довготривалий процес, який потребує змін мислення та поведінки людей. Реформа делегувала багато повноважень на місця, але у громадян відсутні поведінкові практики спільного вирішення питань місцевого розвитку. Вони багато років покладалися на центральну владу, політика «разделяй и властвуй» також негативно впливала на соціальну згуртованість та атомізувала суспільство. Це посилює соціальне напруження, незадоволення владою усіх рівнів, розчарування реформою.
Бібліотеки могли би відіграти дуже важливу роль і стати центрами розвитку громад, тими соціальними просторами, де би відбувалася активна соціальна взаємодія, набувалися практики обговорення місцевих питань.
Роль бібліотекаря розширюється і стає більш проактивною – бібліотекар створює умови для спілкування, організовує та модерує події, сприяє пошуку та поширенню найкращих практик для місцевого розвитку. По суті він стає модератором розвитку громад, соціальним працівником і менеджером з організації подій.
Ця нова функція як пріоритет максимально сприятиме читанню, адже з’являється більше причин прийти в бібліотеку і контактувати з книжками, збільшується запит на інформацію, яка потрібна для вирішення задач жителів громади. В такий спосіб функції бібліотек будуть більше узгоджені з потребами громад та громадян, цілями місцевого розвитку, тоді у останніх буде мотивація їх утримувати, а не закривати.
Частина прогресивних громад та бібліотекарів вже реалізовують таку функцію, вже еволюціонують в соціальні простори і переорієнтовуються на потреби жителів громад, але вони сприймаються в системі як «білі» ворони, не отримують методологічної та психологічної підтримки, на них чиниться тиск щодо впровадження нових інноваційних підходів до роботи
Тобто по суті потрібно легалізувати ці найкращі практики, зробити нормою для галузі напрацювання найкращих громад та бібліотекарів.
Нова функція потребує політичної, методологічної підтримки, зміни критеріїв ефективності роботи бібліотек з врахуванням зворотнього зв’язку від ключових стейкхолдерів та клієнтів.
Ключові принципи модернізації бібліотек
Модернізація бібліотек передбачає переосмислення та перегляд ключових принципів, якими мають керуватися бібліотеки, ми би запропонували для розгляду такі:
Принцип відкритості
Цей принцип стосується різних аспектів – відкритості системи (вона мусить сприймати зворотній зв’язок), відкритості для усіх категорій громадян та гостей країни (інклюзивності), відкритості фондів (не ховати книжки в сховищах), відкритості простору (відкриті вікна без штор, відсутність зайвих стін), відкритості даних (звіти про діяльність з визначеними показниками ефективності можна побачити у вільному доступі на сайтах), відкритості до партнерств.
Принцип інклюзивності
Пов’язаний з попереднім і передбачає, що двері бібліотек відкриті для різних людей і жоден з них, незалежно від зовнішності, походження, гендеру, фізичних даних, віку, стану здоров’я, орієнтації і будь-яких інших ознак, не відчуває себе виключеним.
Принцип клієнтоорієнтованості
Зміна фокусу з «обслуговування» книжок на послуги для людей – взаємодію з людьми, активну комунікацію, з’ясування потреб, залучення до соціальних та культурних активностей, читання.
Цей принцип враховується під час визначення графіку роботи бібліотеки, щоб адаптуватися до потреб місцевих жителів, він звертає увагу на доступ до питної води, туалетів, облаштованих місць, де лишити візок чи велосипед.
Принцип партнерства
Бібліотеки мусять бути максимально налаштовані на взаємодію та співробітництво з усіма зацікавленими сторонами як для отримання зворотнього зв’язку, так і для реалізації спільних проєктів для виконання їхніх функцій. Це стосується інших державних інституцій, громадських організацій та окремих людей. Зокрема, активні громадяни можуть взяти участь у роботі Громадської ради при бібліотеці, яка опікується її розвитком. На жаль, бібліотекарі часто скаржаться та сприймають як загрозу, а не можливість, громадську активність читачів.
Принцип розвитку
Ми наздоганяємо світ у багатьох сферах і еволюційно нам потрібно більше соціальних просторів та середовищ для розвитку дорослих. Скандинавські країни зробили прорив, коли усвідомили потребу масової громадянської освіти для дорослих – народні школи спочатку з’явилися в сільській місцевості. У Великій Британії бібліотеки називають народними університетами. Сприяння розвитку дорослих, зокрема громадянської освіти, має бути одним з показників ефективності бібліотек.
Але це стане можливим, якщо самі бібліотекарі будуть розвиватися, постійно підвищуючи свою кваліфікацію і набуваючи нових компетенцій. Для реалізації цих задач потрібна національна програма додаткового навчання та переатестації відповідно до нових потреб.
Автор – Тамара СУХЕНКО, засновниця Благодійного фонду «Бібліотечна країна», фасилітатор, психолог, організаційний коуч
