Після повномасштабного вторгнення росії в Україну багато українців змушені були шукати прихисток в різних куточках світу. Понад 160 000 тисяч українців прийняло Сполучене королівство Великої Британії та Північної Ірландії. 42% біженців вже працевлаштовані в цій країні. Ми поспілкувалися з Вірою Ерен, українкою, яка реалізувалася в Британії за своїм українським фахом – бібліотекарки в Stamford Hill Library.
Віра має 38 років бібліотечного стажу в Україні, в Лондон переїхала з початком повномасштабного вторгнення, рівень англійської мови на початку мала базовий, почала вивчати на курсах з приїздом в Британію.
Розкажіть про бібліотеку в якій працюєте.
Це публічна бібліотека району Hackney м. Лондон. Відкрита була у 1968 році. Всього у мережі району 8 бібліотек при населенні в 247 200 осіб.
Мені, як спеціалісту, дуже цікаво спостерігати відмінності від бібліотек України.
По-перше, не існує ніяких структурних підрозділів у бібліотеці. Штат бібліотеки складається з двох менеджерів (загальний і з бібліотечного сервісу), 4 Library Officers, решта працівників (Relief staff) – допоміжний персонал, які працюють по черзі у всіх бібліотеках району, заміщуючи відсутніх працівників, чи там, де є негайна потреба.
Фонд бібліотеки – універсальний, класифікується за десятковою системою Дьюї. Це – в основному художня література, науково-популярна з різних галузей знань, навчальна, у тому числі CD і DVD диски. Оскільки бібліотека знаходиться у районі густонаселеному хасидами, велику частину фонду складають книги з юдаїки, як дорослі так і дитячі. Також представлені художні книги різними мовами: польська, німецька, іспанська, турецька та ін. З 2022 року бібліотека почала поповнювати фонди дитячими українськими книгами. Бібліотека не комплектується періодичними виданнями взагалі. Фонд бібліотеки складає приблизно 25-30 тисяч одиниць. У бібліотеці немає сховищ, весь фонд у відкритому доступі і поділений на три зони: для дорослих, підлітків і дитячу зону.
Ваші очікування та реальність як прийшли працювати в бібліотеку у Великій Британії?
Виявляється, не так легко попасти на таку посаду у Великій Британії. Мені кажуть британські колеги, що мені дуже пощастило. Можливо:) Але з початку приїзду в Великобританію я розсилала своє резюме по всіх сайтах, де пропонується робота. І в один день мені зателефонували з рекрутингової агенції і запитали, чи я б хотіла працювати в публічній бібліотеці? При цьому зауважили, що вони не впевнені, чи мене візьмуть на роботу без досвіду роботи в Англії, але, оскільки я маю великий досвід роботи в бібліотеках України, то варто спробувати, і призначили мені час на співбесіду з роботодавцем. Хочу зауважити, що тут прийом на будь – яку роботу відбувається виключно через співбесіду (job interview). За кілька днів виявилось, що я пройшла успішно співбесіду. Так я отримала посаду – Library Officer в Stamford Hill Library.
Що найбільше вразило?
Мабуть відсутність підрозділів, якими так нагромаджені наші бібліотеки в Україні, і мінімальна кількість працівників. Всі займаються однаковою роботою, незалежно від посади. Просто деякі посади вимагають більшої відповідальності за організацію деяких процесів, таких як відкриття і закриття бібліотеки, підрахунок касових коштів та ін. Також всі бібліотечні процеси автоматизовані i максимально спрощені. Читачі самі записують книги на свій акаунт і також самі повертають книги за допомогою автоматизованої бібліотечної системи. Участь бібліотекаря – мінімальна.
Також вразило те, що бібліотека не проводить облік видань. Немає сумарних книг. Ніхто не підраховує скільки книг надійшло, скільки вибуло))). Все реєструється виключно у електронному каталозі, який є загальним для 22 публічних бібліотек східно-північного регіону Лондона.
Існує загальний офіс, який займається постачанням і каталогізацією книг для всіх бібліотек регіону. Скоріше за все, вони і займаються обліком фонду.
Як користувачі ставляться до бібліотек? Чи більший попит ніж в Україні? Як гадаєте, чому?
Бібліотеки тут дуже популярні! Попит великий. Я була вражена тим, як активно люди читають книги. Крім того, бібліотека – своєрідний хаб, де люди зустрічаються, особливо мами з маленькими дітками. Все дуже демократично і відкрито. Бібліотека поділена на своєрідні зони: для дорослих, підлітків і дітей. Відповідне й розміщення літератури на стелажах і комп’ютерні зони. Дитяча зона облаштована як у садочку: діти можуть бавитись іграшками, полазити по підлозі, почитати книжки, помалювати. Їм абсолютно нічого не забороняється. До речі, дітей у бібліотеку записують ….. з 0 років!
Також тут надзвичайно популярним є внутрішньо-бібліотечний абонемент. Користувачі можуть замовити книгу з будь-якої публічної бібліотеки Лондона. І, до речі, книгу вони можуть повернути також у будь-якій бібліотеці.
Щоб хотіли виправити в британських бібліотеках чи запозичити з української бібліотечної практики для британських бібліотек?
Зауважила, що фонд на полицях ніяк не поділений, важко знайти, де закінчується один розділ і починається інший. Тобто немає розділювачів на полицях. Хоча книги розставлені на полицях правильно. Можливо, така практика існує не у всіх бібліотеках, не можу стверджувати однозначно. Але з поличковими розділювачами (алфавітними чи класифікаційними) набагато скоріше знайти потрібну книгу, як бібліотекарю так і читачеві. Тому, я думаю, з часом мені вдасться впровадити це у своїй бібліотеці.
А що хотіли б запозичити у британських колег?
Хотілось би запозичити у британських колег відкритості. Чи ви можете собі уявити, щоб в Україні хтось міг зайти у бібліотеку без читацького квитка? На мою думку, ми самі створюємо занадто багато бар’єрів і заборон для читачів, тому люди не приходять в бібліотеки. У британських бібліотеках все набагато демократичніше і відкритіше. Для того, щоб зайти в бібліотеку і погортати книгу, чи попрацювати зі своїм ноутбуком, скористатися бібліотечними комп’ютерами, не потрібен читацький квіток! Читацький квіток потрібен лише для того, щоб взяти книгу додому. До речі, він є єдиним для 22 бібліотек регіону. І ще, тут не перевіряють ваші сумки, тут людям довіряють!
Чи бачите співпрацю між британськими бібліотеками і українськими? Як саме?
Мені здається, була б корисною практика з обміну досвідом. Не дивлячись ні на що, українські спеціалісти є висококваліфікованими. Але українська бібліотечна система дуже обмежена всілякими правилами і інструкціями. Я думаю, можна було б організовувати онлайн зустрічі з обговорення певних питань в форматі “питання – відповідь”, це дало б можливість обом сторонам напряму поставити питання, які їх цікавлять, а також поділитися своїм унікальним досвідом роботи.
Чим відрізняється робота бібліотекаря в Британії та в Україні? Які посади має персонал в бібліотеці? Які вимоги до кваліфікації?
Я вже казала, що у британській бібліотеці немає поділу між працівниками, всі працівники виконують всі необхідні процеси роботи. Робочий день розписаний погодинно для кожного працівника. Всі по черзі – надають консультації читачам, займаються розстановкою повернутих книг, виконують необхідні роботи з фондом, або проводять різні заняття з дітьми.
Штат бібліотеки складається з двох менеджерів (загальний і по бібліотечному сервісу), 4 Library Officers, решта працівників (Relief staff) – допоміжний персонал, які працюють у всіх бібліотеках району, згідно з графіком.
Виключно у бібліотеці, де працюю я, немає людей з профільною бібліотечною освітою. Але багато людей з великим стажем роботи у бібліотеці. Як я вже казала, критеріями відбору для роботи в бібліотеці є хороше резюме, рекомендації з попереднього місця роботи і успішна співбесіда, де тобі ставлять купу питають стосовно твоїх знань і вмінь.
Часто роботу пропонують по контракту, тому ти маєш постійно бути “в тонусі”, постійно розвиватися, бо наступного разу можуть вже взяти на цю посаду іншу людину. І я думаю, це абсолютно правильно, такий порядок стимулює персонал до розвитку і завжди є приплив нових кадрів.
Цікавим було для мене те, що в резюме не вказують дату народження! Нікого тут не цікавить твій вік, колір шкіри, сексуальна орієнтація, чи ти маєш якісь фізичні вади. Важливі лише твої навички і вміння! Що тут казати – країна рівних можливостей!
Яким чином відбувається звітність бібліотеки? Які показники використовуються?
Стосовно звітності, то її немає. Основні показники беруться з автоматизованої системи, чим займається головний офіс. Бібліотеки ж займаються своєю безпосередньою роботою, не витрачаючи часу на звіти. Знов хочу зауважити, що основна діяльність бібліотеки орієнтована на користувача, на задоволення його потреб. Немає нескінченної паперової бюрократії: положень, інструкцій, правил, і звітів, чим так страждають бібліотеки України.
Чи має бібліотека додаткові фінансові надходження (платні послуги? гранти?)
Бібліотека-філія фінансується виключно місцевим органом влади – Council. Серед платних послуг: друк і копіювання документів, оплата втраченої бібліотечної картки, оплата за протерміноване повернення книги і резервування книг з МБА. Також бібліотека виставляє на продаж списані книги, які фізично пошкоджені, чи не запитувані довгий час (ред. треба зауважити, що це невелика бібліотека філія, а загалом бібліотеки Британії мають гранти від держави через Art Council).
Яких
років книги в бібліотеці? Що вони роблять зі старими книгами, і загалом які
книги вони списують, критерії списання.
Списання – це просто окрема історія! По-перше, старих книг у бібліотеці немає взагалі. В основній масі, це література за останніх 5-7 років. Фонд постійно оновлюється.
Я була вражена, коли колега відібрала фізично зношені дитячі книжки і просто зробила відмітку у електронному каталозі: withdraw (списано). Після цього виставила книги на спеціальну поличку для продажу. Ціна продажу – 10 пенс. Все! Тобто, ніяких актів на вилучену літературу, ніяких підписів і комісій!!!
Критеріями списання є фізично зношені видання (якщо можна поремонтувати – ремонтується) і малозапитувані, або застарілі. Такі видання відбираються з полиць при огляді літератури чи при поверненні читачами і просто вилучаються з каталогу.
Тобто, я можу припустити, що обліку фонду в його класичному розумінні, як ми проводимо його в Україні просто не існує! Хоча це може відноситись лише до публічних бібліотек. Не берусь стверджувати про інші типи бібліотек.
Довідка
- Велика Британія має 3 667 публічних бібліотек (включно з мобільними бібліотеками).
- 7, 3 мільйона активних користувачів зареєстровано в бібліотеках.
- 214 мільйон відвідувань мають бібліотеки щороку, з них 131 мільйон відвідувань онлайн (Населення королівства станом на 2021 рік – 67,33 мільйона).
- Книговидача майже 165 мільйонів примірників книжок на рік.
- 14 925 тисяч осіб працює в бібліотеках.
- 50 128 волонтерів працювала в британських бібліотеках в період з 2019-2020 року.
Коротка біографічна довідка. Віра Ерен
Місце народження та проживання. Народилась в Росії, ще за часів СРСР, з 1990 року проживала у Львові, з початком війни в Україні у березні 2022 року переїхала в Лондон (Велика Британія).
Освіта. Закінчила Пермський державний інститут культури та мистецтв по спеціальності “Бібліотекар-бібліограф” (1989-1992).
Професійний досвід в Україні. З 1990 до 2017 року працювала у Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В.Стефаника на різних посадах: старший бібліотекар, методист, молодший науковий працівник, останні роки – завідувач відділу науково-інформаційних ресурсів. Також працювала у Науково-технічній бібліотеці Національного Університету “Львівська Політехніка” на посаді зав. сектору науково-методичного відділу. Загалом бібліотечний стаж складає 38 років
