До теми важливості бібліотек в сучасному житті звернувся відомий американський соціолог Ерік Кліненберг у своїй новій книзі «Палаци для людей. Як соціальна інфраструктура може допомогти боротися з нерівністю, поляризацією та занепадом громадського життя».
Розглядаючи такі проблеми суспільства, як нерівність, расове та релігійне розділення, Кліненберг стверджує, що демократичне суспільство базується не тільки на спільних цінностях, а й на спільних просторах, якими можуть стати, зокрема, публічні бібліотеки, як важлива частина «соціальної інфраструктури» майбутнього.
Бібліотеки не є тими установами, які приходять на думку політикам і лідерам місцевих громад, коли обговорюються важливі соціальні питання. Однак саме бібліотеки є найбільш важливою частиною соціальної інфраструктури, і в той же час найбільш недооціненою. В останні роки зниження тиражів друкованих книг призвело до того, що критики стали стверджувати, ніби бібліотека більше не виконує свою історичну функцію і не служить місцем для освіти і соціального старту читачів. Офіційні особи заявляють, що в 21 столітті немає необхідності фінансувати бібліотеки в тому ж обсязі, як і раніше, адже в інтернеті велика частина контенту – безкоштовна. Але архітектори та дизайнери, які прагнуть до зведення нових храмів знання, стверджують, що бібліотеки повинні бути переформатовані для того світу, в якому книги оцифровані і де культура існує в мережі Інтернет.
Багато публічних бібліотек зараз потребують реновації, особливо невеликі місцеві філії. Але проблема не в тому, що люди їх більше не відвідують, щоб взяти книги. Навпаки, так багато людей користуються бібліотеками і з такими різними цілями, що бібліотеки буквально переповнені, а їх співробітники – працюють надзвичайно багато. Як стверджує дослідження американського соціологічного центру Pew (2016р.) більше половини американців старше 16 років користувалися послугами бібліотеки за минулий рік, а дві третини говорять, що закриття цієї установи принесло б велику шкоду місцевій громаді. До речі, в багатьох районах Нью-Йорка ризик закриття філій дійсно існує через брак фінансування.
Коли настають важкі часи, бібліотечні бюджети зменшуються в першу чергу. Бібліотечна система в США багато в чому завдячує філантропам, які її фінансують. Але важко зрозуміти, чому ж міська влада багатьох міст надає таку мізерну підтримку цим установам культури, адже, як показують дослідження центру Pew, більш ніж 90% американців вважають, що бібліотека відіграє важливу роль в житті місцевої громади. Незважаючи на це, фінансування скорочується, а політики ставляться до бібліотек як до розкоші, а не як до життєво необхідного інституту.
Проводячи дослідження в Нью-Йорку, я дізнався, що бібліотечна і соціальна структура вкрай важлива для пом’якшення проблем жителів міста – таких, як ізоляція і самотність. В одній з міських бібліотек, на поверсі для дітей, я зустрівся з фешн-фотографом Деніз, яка разом зі своєю маленькою донькою приходить сюди практично кожен день. Вона розповіла, що живе недалеко, переїхала в цей район шість років тому, і з тих пір бібліотека стала їй дуже дорога, тому що тут відбувається багато всього цікавого. Коли народилася дочка, Деніз звільнилася і опинилася в складній ситуації – її чоловік, адвокат, працював з ранку до ночі, а вона залишалася одна на цілий день в крихітній квартирці на Манхеттені. І хоча вона шалено любила свою дочку, але впала в депресію, опинившись замкненою в невеликому просторі, адже раніше вона весь свій час проводила на роботі. Вона зрозуміла, що треба кудись виходити з дому, але куди? Спочатку Деніз спробувала брати з собою дитину в кав’ярню, сподіваючись, що та буде спати і дасть їй можливість почитати або посидіти в інтернеті. Але так не виходило. Вона вирішила ходити в Старбакс – місце, де люди або зустрічаються один з одним, або працюють віддалено. Коли дочка починала плакати, то все оберталися і висловлювали невдоволення, просили відвести дитину куди-небудь подалі. Одним словом, виявилося, що кав’ярня – місце тільки для дорослих. Тоді Деніз згадала, як, будучи дитиною, проводила багато часу в каліфорнійській бібліотеці, хоча з тих пір в подібних закладах не бувала взагалі.
Одного разу, під час сильного стресу, Деніз посадила дочку в коляску і привезла її в бібліотеку, щоб просто подивитися – що ж там є. Вона зізналася, що перед нею просто відкрився новий світ. Звичайно, там було багато книг, що її дуже порадувало, адже в маленькій квартирці книги ставити абсолютно нікуди. Але ще більш приємним виявилося те, що туди приходить безліч людей – молоді мами, няні, діти, а найголовніше – там працюють чудові бібліотекарі. Деніз виявила, що оточена такими ж мамами, які почали ділитися з нею своїм досвідом і давати необхідні поради. Діти, які плачуть, нікого тут не дратували. Звичайно, можна було б познайомитися з молодими мамами і на дитячому майданчику, але в бібліотеці з’являлося відчуття безпеки і відкритості. Деніз відчула, що її самотність проходить, і багато хто з відвідувачів стали її друзями на багато років. Поступово молода мама стала відвідувати численні програми для дітей, абсолютно безкоштовні для користувачів бібліотеки.
Деніз також зазначила, наскільки важливі бібліотекарі. Вони допомагають батькам і дітям відчувати себе комфортно, радять, яку літературу почитати. Бібліотека допомогла Деніз відновити свою самооцінку, і нарешті вона змогла повернутися на роботу, знайшовши няню для дочки саме тут – вона довго спостерігала, як жінка поводилася з іншою дитиною. Тому бібліотеку Деніз називає своїм «спасителем».
Чому ж чиновники не прагнуть визнавати цінність бібліотек та їх роль в соціальній інфраструктурі? Може тому, що принципи, які лежать в основі бібліотек – що всі люди заслуговують вільного і відкритого доступу до нашої спільної культурної спадщини і можуть використовувати отримані ними знання, – не збігаються з маркетинговою логікою, домінуючою в наш час (якби бібліотек зараз не існувало, то сучасні люди навряд чи б їх винайшли)? І, можливо, тому, що занадто мало впливових людей розуміють роль бібліотек, особливо при можливому збільшенні їх фінансової підтримки. У Нью-Йорку, як і в інших американських містах і в світі в цілому, районні бібліотеки роблять все можливе для величезної кількості людей, щоб надихнути їх і поліпшити життєву ситуацію. Бібліотеки забезпечують вільний доступ до найширшого кола культурних матеріалів для людей будь-якого віку і етнічних груп.
Для літніх людей, особливо самотніх, бібліотеки – прекрасне місце для культурного дозвілля в компанії інших людей, адже тут є книжкові клуби, кінопокази, курси шиття, заняття з мистецтва, музики, обговорення поточних подій та навчання комп’ютерним навичкам. Звичайно, можна відправити літніх в соціальні центри, але там вони опиняться в компанії своїх однолітків, а в бібліотеці вони можуть спілкуватися із людьми різних поколінь.
Бібліотеки багато значать і для молодих. Вони привчають дітей до читання, допомагають підліткам і молоді відчути себе незалежними, надаючи читацький квиток і дозволяючи самим вибирати книги, пропонують їм безпечний простір замість вулиці. Бібліотекарі допомагають школярам і студентам виконувати домашні завдання і організовують для них позашкільні розвиваючі програми з мистецтва, науки, музики, іноземних мов і математики. Вони рекомендують книги, авторів, іноді навіть жанри для читання, коли молоді люди шукають щось особливе …
Роблячи все це, бібліотеки допомагають родинам. Вони надають соціальний простір і різні програми для молодих батьків, для бабусь і дідусів, для нянь, які відчувають себе самотніми, відірваними від суспільства і втомленими від щоденних рутинних турбот про малюків. Бібліотеки допомагають людям знайти друзів серед живучих поруч сусідів та піклуються про дітей.
Джерело lithub.com
