Автор – Тамара Сухенко, голова наглядової ради БФ “Бібліотечна країна”
Чи читають учні в шкільних бібліотеках та інших шкільних просторах? – питання риторичне. Як облаштувати в школі зони для читання, щоб сприяти цій практиці?
Для розробки просторових рішень пропонуємо подивитися на такі фактори.
Взяти до уваги, що практика читання може бути індивідуальною та груповою.
Індивідуальна практика. Учні мають знайти в школі затишний простір для індивідуального читання – в бібліотеці, в холі, в бомбосховищі, зоні відпочинку біля шкільної їдальні, чи інших локаціях.
Групова практика. В школі має бути простір для читацьких клубів – спільного читання або\та обговорення книжок, підготовки командних проєктів та інших групових активностей на перерві або після уроків. Це круглий стіл зі стільцями для групи 5-8 осіб, або простір з розташованими по колу стільцями та, наприклад, фліпчартом.
Якщо ми хочемо впливати на школярів і розвивати здорову звичку читання, важливо залучити школярів як зацікавлену сторону для визначення їх потреб щодо організації читальних зон. Це можуть бути як опитування, групові обговорення, так і творчі проєкти – намалювати зону читання в школі.
Знайомство з бібліотекою в кожній зі шкіл покаже можливості облаштування таких зон, ідеальний варіант – якщо сама бібліотека може бути багатофункціональною. Якщо простір обмежений і там розміщені тільки стелажі для книг, то зони для читання можуть бути розміщені в інших місцях в школі (в холі, в бомбосховищі, зоні відпочинку біля шкільної їдальні тощо).
Бажано позиціонувати шкільні бібліотеки не тільки як книгозбірні, як місце для читачів-дітей, місце для психологічного розвантаження, адже тут не ставлять оцінки. Творче місце, де можна обговорювати спільні проєкти, де можна усамітнитися для читання. Це потребує реорганізації приміщення і виділення зони для підготовки групових проєктів та читання.
Стіни в школі та шкільній бібліотеці мають бути живими та говорити з відвідувачами. Варто запозичити кращі практики і використовувати стіни в школі як арт-простір для творчих робіт школярів, колажів мрій чи здобутків, створених власноруч мап, фотовиставок громади тощо. Вони динамічні і регулярно змінюються, вони проєктуються та творяться школярами.
Інклюзивність. В рамках можливого в кожній бібліотеці мусить враховуватися як вік школярів – коли йдеться про доступ до полиць та книг, – адже учні мусять мати тактильний відкритий доступ – можливість торкнутися і переглянути книгу, так і інші особливості, зокрема можливості для інтровертів усамітнитися і побути в тиші наодинці з собою. Потреби дітей з інвалідністю і підготовка дружнього до них простору потребує окремого розгляду і не є предметом цього допису.