Роль «зелених бібліотек» у часи змін

Інтерв’ю створене в межах партнерської ініціативи Goethe-Institut Ukraine та благодійного фонду «Бібліотечна країна».

Петра Хауке - секретар ENSULIB - Секції «Довкілля, сталий розвиток і бібліотеки» Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA) та співзасновниця німецької «Мережі зелених бібліотек» (Netzwerk Grüne Bibliothek).

Яке визначення особисто ви вкладаєте у поняття «зелена бібліотека»? За вашим спостереженням, як змінювалося це визначення з огляду на виклики часу і суспільні контексти? І чи можуть зелені бібліотеки бути каталізаторами змін на місцевому рівні?

«Зелена бібліотека» — це простір, який інтегрує сталий розвиток у свою діяльність, ресурси та послуги. Вона охоплює різноманітні підходи, включно з енергоефективними будівлями, просуванням екологічної грамотності та підтримкою екологічної відповідальності в громаді. З часом значення цього терміна змінилося — від фокусу виключно на сталих будівлях, енергоефективності та зменшенні відходів до ширшого розуміння бібліотек як платформ для соціальної та екологічної адвокації. Ця зміна відображає зростаюче усвідомлення взаємозв’язку між екологічними, соціальними та економічними питаннями.
У залежності від регіону чи конкретних потреб громади, «зелена бібліотека» може виглядати по-різному. На місцевому рівні бібліотеки можуть бути каталізаторами змін, не лише демонструючи сталий розвиток, а й залучаючи членів громади до обговорення екологічних проблем, пропонуючи освітні програми та заохочуючи екологічно дружню поведінку.

Розкажіть, як ви почали свою професійну діяльність у цьому напрямку?

Моя діяльність з розвитку «зелених бібліотек» стала очевидним продовженням мого захоплення бібліотечною наукою та екологічною стійкістю. Я спостерігала за міжнародним розвитком цього напрямку, а в 2009 році приєдналася до нової Секції «Довкілля, сталий розвиток і бібліотеки» Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA). Пізніше, в 2013 році, опублікувала першу німецьку статтю за цією темою в межах проєкту студентських книжок («The Green Library = Die Grüne Bibliothek»), а в 2018 році стала однією із засновників німецькомовної партнерської мережі Netzwerk Grüne Bibliothek («Мережа зелених бібліотек»).
Згодом IFLA/ENSULIB і Netzwerk Grüne Bibliothek підтримали моє бажання співпрацювати з колегами-бібліотеками по всьому світу, які поділяють подібні цінності. Було неймовірно приємно бачити, як бібліотеки можуть інтегрувати екологічну обізнаність у свою місію та моделі обслуговування.

На вашу думку, чи вдається бібліотекам впливати на політичні рішення у сфері охорони довкілля?

Бібліотеки намагаються впливати на політичні рішення щодо захисту довкілля, хоча часто це відбувається опосередковано. Багато з них просувають сталу політику через партнерства з місцевою владою, громадськими організаціями та природоохоронними ініціативами. Бібліотеки часто виступають як інформаційні центри, надаючи дані, дослідження та аналітику, які можуть бути корисними для прийняття рішень. Крім того, як простори довіри в громаді, бібліотеки мають здатність мобілізувати населення навколо ключових екологічних питань, створюючи ефект хвилі, що може сприяти зростанню політичної волі для змін у сфері охорони довкілля.

Яке бачення спільної роботи з українськими бібліотекарями наразі має ENSULIB? Особливо щодо досягнення соціально-екологічної стійкості та взаємодії з метою подолання наслідків повномасштабного вторгнення в центрі Європи.

ENSULIB може підтримати українських бібліотекарів, скажімо, надаючи переклади публікацій, включення звітів про ситуацію українських бібліотек до бюлетеня ENSULIB. Також це можуть бути професійні вебінари або безоплатні семінари для колег від членів Постійного комітету ENSULIB. Важливим є і професійний обмін, взаємне навчання між українськими бібліотеками та бібліотеками інших країн.

На платформі Green Library Network знаходимо важливу думку про те, що завдання зелених бібліотек – діяти так, щоб у центрі уваги були люди і їхній вплив на навколишнє середовище. Які способи, формати й інструменти ви порадите використовувати бібліотекам у їхній громадах, щоб досягти успіху в цьому завданні?

Моя особиста думка така. Аби в центрі уваги бібліотек знаходилися люди і їхній вплив на довкілля, раджу бібліотекарям фокусуватися на наступному:
- Залучати спільноти: організовувати семінари, дискусії та екологічні заходи, які заохочуватимуть усі вікові групи.
- Застосовувати освітні програми сталого розвитку: звертатися за досвідом до курсів щодо сталого життя, зміни клімату та екологічно свідомого прийняття рішень.
- Впроваджувати дружні до довкілля послуги: Запровадження сталих практик у діяльності бібліотек, зокрема пріоритету цифрових рішень для зменшення використання паперу та обсягів відходів.
- Співпрацювати з місцевими організаціями: зокрема з екологічними громадськими організаціями для створення більш ефективних програм і кампаній.
- Використовувати цифрові платформи та ресурси: використання онлайн-інструментів для розширення охоплення та надання доступу до цифрових колекцій, присвячених сталому розвитку, екологічній політиці та екологічному способу життя.

Поділіться, як ENSULIB популяризує концепцію руху «Зелених бібліотек» серед бібліотек різних типів? Які типи бібліотек у цьому наразі найактивніші?

ENSULIB відіграє центральну роль у розповсюдженні концепції зелених бібліотек. Така ініціатива надає ресурси, проводить різні заходи та сприяє формуванню глобальної спільноти бібліотекарів, зацікавлених у стійкості. Крім того, ENSULIB підтримує екологічні практики в усіх типах бібліотек – академічних, публічних і спеціальних. Щодо публічних бібліотек, то вони особливо зосереджуються на залученні громади та пропонують освітні програми щодо сталого розвитку.

На вашу думку, як мають діяти бібліотеки в Європі, щоб залишатися на шляху до досягнення Цілей сталого розвитку, враховуючи нові глобальні реалії (війни, мілітаризація, міграція)?

На тлі нових глобальних реалій бібліотеки Європи можуть сприяти досягненню Цілей сталого розвитку (ЦСР) такими способами:
- Пропонувати простір для діалогу: бібліотеки мають продовжувати надавати платформу для обговорення таких питань, як міграція, розбудова миру та соціальна справедливість, при цьому гарантувати, що різні голоси будуть почуті.
- Сприяти інклюзивності: Бібліотеки повинні впроваджувати інклюзивні практики, надаючи доступ до ресурсів для всіх, особливо для вразливих груп, які постраждали від конфліктів і міграції.
- Освіта для сталого способу життя: Бібліотеки мають зосередитися на просвітницькій діяльності щодо екологічного способу життя, свідомого споживання та відповідального ставлення до довкілля.
- Підтримка в умовах надзвичайних ситуацій та відновлення: Бібліотеки повинні бути готові надавати інформацію та ресурси для громад, які постраждали від конфліктів, міграційних криз і природних катастроф, допомагаючи їм у процесі відновлення практичними засобами.

Примітка: Безкоштовний онлайн курс "Бібліотеки у досягненні Цілей сталого розвитку" (VUMonline / Українська бібліотечна асоціація) складається з 17 відео, присвячених кожній цілі.

Що особисто вас надихає працювати у сфері екологічної трансформації бібліотек?

Мене надихає потенціал бібліотек здійснювати глибокий позитивний вплив як на окремих людей, так і на громади у подоланні екологічних викликів. Бібліотеки — це установи, яким довіряють, і які можуть впливати на свідомість та формувати поведінку. Ідея перетворити ці простори на маяки сталості, навчаючи людей жити у гармонії з планетою, надзвичайно мотивує. Йдеться не лише про енергоефективні будівлі, а про створення культури сталого розвитку, яка виходить за межі бібліотечних стін і поширюється на всю спільноту.

Яку найважливішу пораду ви б дали бібліотекарям, котрі тільки починають свій шлях у створенні «зеленої бібліотеки»?

Найважливіша порада, яку я можу дати — починати з малого, але мислити масштабно. Розпочніть із впровадження простих сталих практик у роботі вашої бібліотеки — наприклад, зменшення використання паперу, переходу на енергоефективне освітлення або створення медіаколекції на тему сталого розвитку. Коли ці базові зміни будуть впроваджені, можна працювати над більшими цілями, такими як проєктування екологічно дружніх будівель чи запуск екологічних ініціатив на рівні громади. Не бійтеся співпрацювати з іншими установами та організаціями у вашій спільноті, адже разом ми можемо досягти більшого впливу.

Пані Петра запрошує українських бібліотекарів до відкритої комунікації з іншими європейськими бібліотеками та мережами, зокрема, через контакти:
Green Library Network: kontakt@netzwerk-gruene-bibliothek.de
ENSULIB: ensulib@iflalists.org
Ви можете висловити власні пропозиції щодо партнерства або ж запитати про додаткові можливості руху «Зелених бібліотек».

*IFLA щорічно обирає найкращі "зелені" бібліотеки та проєкти. Читайте деталі за посиланням та номінуйте ваші інціативи.
Бібліотека на Пріорці для дітей Києва здобула друге місце на IFLA Green Library Award 2024

Фото для публікації надані Петрою Хауке та благодійним фондом "Бібліотечна країна".