Роль «зелених бібліотек» у часи змін

Інтерв’ю створене в межах партнерської ініціативи Goethe-Institut Ukraine та благодійного фонду «Бібліотечна країна».

Який зміст ви вкладаєте в термін «зелена бібліотека»? Як змінюється його значення залежно від контексту чи з часом? Чи можуть бібліотеки бути каталізаторами змін на місцевому рівні?
Для мене термін «зелена бібліотека» має дуже широке значення і передусім не обмежується пасивним наданням інформації через книги чи журнали. Натомість «зелені бібліотеки» повинні активно співпрацювати з місцевими жителями й громадами для впровадження проєктів і пошуку нових способів зробити своє місто більш сталим. Тому я вважаю, що слід і надалі пов’язувати перехід до «зелених бібліотек» із загальною трансформацією публічних бібліотек.
Крім того, важливо не зводити поняття «зелена бібліотека» лише до архітектури, роздільного збору відходів чи технологій. На жаль, саме так, з мого досвіду, воно часто сприймається у світі.

| Photo Tim Schumann: © privat

Я також вважаю, що «зелені бібліотеки» повинні постійно розвиватися. Не існує остаточної мети для «зеленої бібліотеки». Щоб людство змогло жити стало, необхідно здійснити багато змін. Тому «зелені бібліотеки» повинні постійно генерувати нові ідеї й робити внесок у сталий світ.
Для мене «зелені бібліотеки» мають також допомагати людям жити більш екологічно. Наприклад, вони можуть стати місцем для обміну речами (*дивіться про бібліотеку речей у відеосюжеті про Goethe-Institut Ukraine). Якщо люди на практиці відчують, що публічна бібліотека допомагає їм жити більш екологічно без зайвих зусиль, це буде дуже важливо. Саме ця «м’яка сила» публічних бібліотек та високий рівень довіри до них можуть стати нашою перевагою.
Тому я переконаний, що публічні бібліотеки можуть і повинні відігравати ключову роль як каталізатор. У сфері освіти чи культури немає інших інституцій, подібних до публічних бібліотек. Ми охоплюємо набагато більше людей, ніж інші культурні установи, і досягаємо представників різних соціальних груп. Жодна інша установа не проходить такі фундаментальні процеси змін і адаптації до ХХІ століття, як публічні бібліотеки. Це одночасно і виклик, і можливість.

Як почалася ваша професійна діяльність у цьому напрямку?
Я навчався на бібліотекаря з 2004 по 2007 рік і вже тоді почав цікавитися захистом довкілля. Але на той час не було можливості інтегрувати цю тему в навчання. Потім я вивчав історію й деякий час не був пов’язаний із бібліотеками. Лише під час магістратури з бібліотечної та інформаційної науки я зміг поєднати своє зацікавлення сталим розвитком і захистом довкілля з навчанням. У 2017 році я також присвятив цій темі свою магістерську роботу.
Коли в 2018 році я отримав можливість очолити більшу публічну бібліотеку в Берлін-Панкові, мені було зрозуміло, що я спробую Обмін їжею - холодильник в бібліотеці

поступово трансформувати цей простір у «зелену бібліотеку». Це, звісно, супроводжувалося великим опором, тому було важливо не зраджувати своєму шляху і залучати колег, які були відкриті до змін. Зараз, через 7 років, я бачу, що ця наполегливість себе виправдала. Ми реалізували багато «зелених» проєктів у бібліотеці імені Генріха Бьолля, першими в Німеччині втілили низку ініціатив (наприклад, вуглецевий баланс, оцінку за критеріями «економіки спільного блага», холодильник для foodsharing - обміну їжею), і в нас ще чимало ідей для реалізації.

На фото - холодильник для обміну їжею в бібліотеці імені Генріха Бьолля, Берлін, Німеччина (фото із сайту бібліотеки)

Який вплив має Мережа зелених бібліотек на німецькі бібліотеки?
Ми не знаємо точно, який маємо вплив. Але постійно чуємо, що нас «знають майже всі» у бібліотечному середовищі Німеччини. Це дуже тішить, адже активними в мережі є лише близько 10 колег, які працюють виключно на волонтерських засадах. Ми досі активно будуємо наші структури, і лише в 2024 році офіційно зареєстрували асоціацію.
Маю враження, що багатьом колегам у Німеччині допомагає саме факт нашого існування — щоб показати іншим працівникам чи політикам важливість теми, коли зустрічаю

ть спротив. Також ми виконуємо роль платформи й ділимося найкращими практиками.

На вашу думку, чи вдається бібліотекам впливати на політичні рішення у сфері охорони довкілля?
Наскільки мені відомо — ні. У багатьох містах Німеччини політики досі мають застаріле уявлення про публічні бібліотеки і не знають, що там відбувається. Крім того, міста й громади не зобов’язані фінансувати бібліотеки, що зменшує інтерес політиків до цієї сфери.

Як Мережа зелених бібліотек бачить співпрацю з українськими бібліотеками, особливо з огляду на екологічні наслідки повномасштабного вторгнення в центрі Європи?
На жаль, Мережа зелених бібліотек поки не мала змоги глибоко займатися цією темою. Наші структури — повністю волонтерські — ще надто слабкі. Однак у нашій бібліотеці в Панкові працюють двоє колег з України (з Миколаєва та Харкова). Завдяки ним ми регулярно спілкуємось з українськими бібліотеками. У 2023 році до нас приїжджала делегація з України, після чого ми продовжили контакти та невеликі спільні проєкти за підтримки Goethe-Institut Ukraine.

Місія «зелених бібліотек» — ставити в центр людей і їхній вплив на довкілля. Які методи, формати й інструменти ви рекомендуєте бібліотекам для досягнення цієї мети в громадах?
«Зелена бібліотека», на мою думку, повинна приділяти особливу увагу розвитку громад і партнерств. Тобто поставити в центр своєї роботи людей та створення мереж, адже рух до сталого майбутнього можливий лише разом із місцевими мешканцями.
Все більше бібліотек у Німеччині наймають працівників, відповідальних за розвиток громад і партнерств. У нашій бібліотеці ми використали звільнення однієї посади на пенсію, щоб створити таку нову роль — і це виявилося дуже успішним рішенням. Ми реалізували багато партнерств і проєктів, що нам тепер навіть потрібен ще один фахівець у цій сфері.
Також вважаю, що прозорість і відкритість дуже важливі для здобуття довіри громади. У 2022 році ми провели в бібліотеці захід «Лайфхаки зелених бібліотек» і запросили партнерів і користувачів допомогти нам стати більш сталими. Ми відкрили їм процеси нашої роботи, матеріали, з якими працюємо. Це дало нам змогу побачити, скільки пластику ми досі використовуємо. Хоча ми не знайшли рішення проблеми пластику, довіра, яку ми здобули, досі приносить плоди.

Як, на вашу думку, бібліотеки в Європі можуть залишатися на шляху досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР), з огляду на нові глобальні реалії — війни, мілітаризацію, міграцію?
На мою думку, нам потрібна європейська платформа, щоб бібліотеки Європи могли діяти спільно задля досягнення ЦСР. Моя мрія — розробити спільне бачення європейського бібліотекарства з базовими цінностями: сталий розвиток, демократія, різноманіття, цифровізація тощо.

На фото - автомат із насінням для висіву квітів, корисних для бджіл (фото із сайту бібліотеки)

Однак боюся, що нам слід більше зосередитися на темі стійкості (resilience). Потрібно більше замислюватися, як публічні бібліотеки можуть посилювати стійкість наших міст, суспільств і громад. Схоже, що обмежити глобальне потепління до 2°C нам не вдасться, і наслідки будуть серйозними. Ми маємо почати готуватись.
Я вважаю, що ми в Німеччині та Європі можемо багато чого навчитися від українських колег через війну. Наприклад, я читав про українську бібліотеку, яка разом із містянами плете маскувальні сітки для захисту важливих об'єктів. Це вражаючий приклад того, що можуть робити бібліотеки, хоча й у дуже сумних обставинах. А бібліотеки на Тихоокеанських островах проводять майстер-класи з виживання під час бурі чи повені.
Наразі я пишу дипломну роботу на тему публічних бібліотек і стійкості й переконаний, що в майбутньому бібліотеки повинні мати більший вплив саме в цій сфері — не лише щодо ЦСР і сталого розвитку.

Що особисто вас надихає працювати в напрямку екологічної трансформації бібліотек?
Є кілька джерел натхнення. По-перше, особисте: я хочу, щоб моя однорічна дитина мала змогу жити у світі, вартому життя. Це для мене не просто натхнення, а обов’язок зробити все можливе.
Інше натхнення — це унікальність і сила публічних бібліотек у всьому світі. Ми надихаємо стільки людей і є частиною змін на краще, навіть якщо цей «кращий світ» ще важко побачити. Але саме тому я хочу бути частиною цих позитивних змін і працювати разом із колегами над кращим майбутнім. Це майбутнє може бути тільки сталим — і можливість зробити до нього бодай невеликий внесок дає мені сили для цієї нелегкої роботи.

Яку найважливішу пораду ви б дали бібліотекарям, які лише починають шлях до створення «зеленої» бібліотеки?
— Починайте з малого
— Набирайтеся досвіду
— Створюйте спільноти
— І не зупиняйтесь!

Контакти Тіма Шумана: Інстаграм
Мережа "зелених бібліотек" https://netzwerk-gruene-bibliothek.de/
Про бібліотеку Heinrich-Böll-Bibliothek