Англійські бібліотеки генерують послуг щонайменше на 3,4 мільярди фунтів стерлінгів щорічно
«Англійські бібліотеки генерують послуг щонайменше на 3,4 мільярди фунтів стерлінгів щорічно» – з таким заголовком нещодавно вийшла стаття в національній британській газеті «The Guardians».
Стаття містить висновки дослідження Університету Східної Англії. Замовником дослідження виступила благодійна організація, що адвокатує питання бібліотек Великої Британії - «Libraries Connected», за фінансової підтримки бібліотечних служб на сході Англії та гранту Ради мистецтв Англії (в сумі 30 000 фунтів стерлінгів).
Згідно нього, послуги, які надає бібліотека за рік, оцінюються не менше, ніж 1 мільйон фунтів стерлінгів, що в свою чергу, в шість разів перевищує вартість поточних витрат на цю бібліотеку. Усі ж бібліотеки Британії в сумі продукують не менше 3,4 мільярда фунтів стерлінгів за рік.
В перелік послуг на такі суми входять: освітні заходи для дітей, заходи з цифрової грамотності населення та заходи з промоції охорони здоров’я. (Всі заходи безкоштовні для користувачів)
Освітні заходи для дітей це: навчання з кодування, надолуження шкільної програми (як наслідок дистанційного навчання під час СOVID-19).
Заходи з цифрової грамотності: навчання цифровій грамотності користувачів, що не мають вдома персональних комп’ютерів, реєстрація на цифрових урядових і неурядових платформах, друк резюме, доступ до електронної пошти, сканування документів та інше.
Заходи з промоції охорони здоров’я: заміна батарейок у слухових апаратах і наконечників на ціпках, заняття йогою, впровадження програми щодо покращення психічного здоров’я «Read My Mind» тощо.
В звіті згадуються і про послуги підтримки українських біженців і очевидно, фаворита в сфері бібліотечних послуг – видача книжок та матеріалів на різних носіях.
Крім кількісних підрахунків, дослідження включає опитування користувачів книгозбірень та бібліотекарів. Респондентами стали читачі і працівники бібліотек на сході Англії. Для цього експерти проєкту особисто відвідали книгозбірні. За словами опитаних, бібліотеки є «неймовірно гнучкими та чуйними до потреб громади» та пропонують «комплексне задоволення їхніх потреб».
Дослідження також показало, що в середньому дві людини на годину відвідують одну бібліотечну філію аби позбутися відчуття самотності. До таких висновків дійшли, спостерігаючи за користувачами бібліотек. Одні з них невиправдано довго читають газети, інші приходять переглянути книжкові новинки, не беручи їх додому чи в читальну залу бібліотеки. Багато з них просто люблять побазікати з бібліотечним персоналом про життя. Саме задля задоволення потреби в спілкуванні, зменшені соціальної ізоляції, стресу та тривожності в бібліотеках вже давно діє гурток «Knit і Natter» («В’яжи та Кажи»).
Окремо підкреслено важливу роль, яку виконували бібліотекарі під час пандемії Covid-19. В той час бібліотекарі обдзвонювали користувачів, що опинилися в соціальній ізоляції, надсилали їм книги додому та всіляко підтримували. Після пандемії, багато працівників остаточно перейшли на дистанційний графік роботи і розглядають бібліотеки, як коворкінги.
Одним з результатів даного проєкту є розробка інструменту та методології для оцінки грошової вартості бібліотечної діяльності, які працівники бібліотеки зможуть використовувати для надання послуг «якомога ефективніше». Формула розрахунку дає визначення ринкової вартості послуги бібліотеки (для адвокації витрат на бібліотеку серед платників податків). Наприклад, програми навчання цифрової грамотності були оцінені в 279 фунтів стерлінгів за учасника.
Чимало бібліотечних послуг описаних під час оцінювання, наприклад, підтримка людей із хронічними захворюваннями заощаджують бюджет на інші послуги, що надаються іншими бюджетними організаціями — йдеться у звіті.
Ініціатори і автори дослідження сподіваються, що оприлюдненні дані і висновки змінять ставлення місцевої та центральної влади до інвестицій в бібліотечну сферу.
«Докази очевидні: інвестиції в бібліотеки окупаються для місцевих громад і державного бюджету», - наголошує Ізобель Хантер, виконавчий директор «Libraries Connected».
«Дослідження підкреслює цінність інфраструктури публічних бібліотек для вирішення деяких проблем, з якими зараз стикається наше суспільство», – сказала Джил Террелл, голова робочої групи Libraries Connected East.
Люк Бертон, директор відділу бібліотек Ради мистецтв Англії, висловив надію, що звіт може «допомогти потенційним партнерам і спонсорам на місцевому, регіональному та національному рівнях підтримати бібліотеки в покращенні життя людей у громадах, які вони обслуговують».
Керівник дослідницького проєкту Джон Гордон ділиться: «Учасникам дослідження було складно окреслити, чому бібліотеки важливі, оскільки багатьма способами бібліотеки роблять майже все».
Довідка:
У Великій Британії налічується 3,667 публічних бібліотек (включно з мобільними бібліотеками). В самій ж Англії 2581 публічна бібліотека.
Перша неприватна бібліотека в Англії була засновано в Норвічі в 1608 році. Нею керувала Муніципальна асамблея Норвіча і вона перша за все, служила нічлігом для священиків, які подорожували для проповідування в міському соборі. Пізніше, подібні бібліотеки відкрилися в Іпсвічі в 1612 році та Брістолі в 1613 році за підтримки філантропів. Відтак, по всій країні відкрилися абонементні бібліотеки, де користувачі могли отримати доступ до книг за солідну плату. Безкоштовні публічні бібліотеки, як ми їх знаємо зараз, почалися з Закону про публічні бібліотеки 1850 року, як частина процесу початкової освіти зростаючого робітничого класу. Тільки в 1887 році було відкрито 77 нових бібліотек. До 1914 року 62% населення Англії отримало доступ до бібліотек у своєму регіоні. Пізніше Закон про публічні бібліотеки та музеї 1964 року вимагав від місцевих органів влади в Англії та Уельсі забезпечувати комплексні та ефективні бібліотечні послуги, що підтверджувало зобов’язання бібліотек не лише зберігати достатній запас книг, але й картин, грамплатівок, записів фільмів та інших матеріалів.
З 1994 року від ухвалення Маніфесту ЮНЕСКО про бібліотеки, до послуг книгозбірень додалася функція цифрової освіти.