Берлін разом з Ї

Як українка Марія Чинкіна об’єднала бібліотеки й читачів за тисячі кілометрів від дому

Як ви опинилися в Німеччині?
Я менеджерка проєктів в Україні, переважно в ІТ-сфері. З початку повномасштабного вторгнення була змушена переїхати до Німеччини. Зараз проживаю у Гафельберзі, приблизно за 3,5 години від Берліна.

Розкажіть про створення проєкту «Берлін разом з Ї». Як виникла ця ідея?
Я завжди любила читати — у дитинстві навіть брала додому книжки з читального залу. Переїхавши до Німеччини, почала помічати в чатах інформацію про те, що бібліотеки Берліна надають безкоштовний доступ до книжок, зокрема українською мовою. Одного дня я вирішила піти подивитися, що саме є в бібліотеках.
Під час одного з візитів я сфотографувала полиці з українськими книжками, виклала фото в соцмережі — і це викликало жвавий відгук. Люди просили показати більше. Так у березні 2024 року я створила телеграм-канал «Берлін бібліотечний», щоб розповідати українцям у Берліні, де можна знайти книжки рідною мовою. У серпні 2024 року, коли кількість підписників перевищила 500, я вирішила змінити назву каналу на «Берлін разом з Ї». Назва пішла від "Stand with Ukraine", що довгий час було на сторінках берлінської мережі бібліотек. Тоді ж з’явилися фейсбук та інстаграм сторінки проєкту, де я дублюю пости з Telegram.
У червні 2024 року я створила Google-мапу берлінських бібліотек із позначенням кількості українськомовних книжок у їхніх колекціях.
На сторінках проєкту я регулярно публікую огляди бібліотек міста: розповідаю про їхні особливості, кількість українських книжок у різних форматах, активності для відвідувачів та умови отримання читацького квитка. Крім того, щомісяця публікую дайджест довкололітературних подій у Берліні.
Коли над брендингом проєкту працювали дві українські дизайнерки — Ольга Довбіщук та Вікторія Назімова — вони допомогли мені глибше усвідомити, чому я це роблю. Я зрозуміла, що «Берлін разом з Ї» — це проєкт, який об’єднує Берлін і берлінські бібліотеки, надихає читати й показує полички, на яких уже майже 1 700 книжок українською мовою, що чекають на своїх читачів.

Що ще з діяльності проєкту ви вважаєте вартим уваги?
Я створюю тематичні добірки книжок. Наприклад, прошу українських письменників, які приїздять до Берліна, порекомендувати видання, доступні в міських бібліотеках. Серед таких авторів — Макс Кідрук. Також готую добірки різдвяних книжок українською — як для дітей, так і для дорослих. Наприкінці року підбиваю підсумки: скільки нових українських книжок з’явилося у бібліотеках Берліна. Це допомагає простежити, як зростає присутність української літератури та інтерес до неї серед читачів.

Як ви почувалися у перші місяці після переїзду? Чи допомогли книги або бібліотеки впоратися з відчуттям втрати дому?
Я була вагітна й розгублена. Початок повномасштабної війни припав на п’ятий день народження моєї доньки. Лише після народження сина — у День Незалежності — свідомість почала повертатися до життя. Я поступово збирала себе по шматочках.
У моєму містечку не було книжок українською. Ми з донькою почали читати «Гаррі Поттера» онлайн, а на третій книжці я все ж записалася до бібліотек Берліна. Саме там книжка знову стала для мене опорою.
Проєкт «Берлін разом з Ї» став моїм особистим кінцуґі (прим. давня традиційний японська техніка ремонту кераміки), який допоміг знайти опору і піти шляхом тої інтеграції, яку від українців очікують.

Що для вас особисто означає бібліотека зараз — простір книжок чи щось більше?
Щоразу, коли думаю про бібліотеки, згадую ті сцени, що залишаються поза кадром через GDPR (прим. загальний регламент про захист даних): як батьки читають книжки дітям, а навколо них поступово збирається маленьке коло інших дітей. У цих моментах — справжній сенс бібліотеки.
Хоч історія бібліотек сягає глибини віків, для мене вони — про майбутнє. Вони змінюються: з’являються електронні книжки, бібліотеки речей, мейкерспейси. Та водночас мені завжди хочеться бачити там, як дорослі читають дітям уголос. А моя маленька мрія — щоб колись донька читала книжки мені.
Ну і для дорослої мене — можливість відкривати щось нішеве. У Stadtbibliothek zu Berlin, після того, як я зробила добірку книжок про Розстріляне відродження, я випадково взяла роман Євгенії Кужавської «Зеров — поховальний промовець». У нього лише кілька десятків відгуків на Goodreads, але я була в захваті, що він опинився саме тут — у Берліні, у моїх руках. Сторінки тонкі, ледь не прозорі. Легко розірвати, як і життя героїв роману.

Як реагують бібліотеки Берліна на вашу ініціативу? Чи спостерігаєте ви зростання інтересу до української літератури серед німців?
Реагують дружньо, допомагають зорієнтуватися в просторі. Терпляче ставилися до мого рівня А1 на початку проєкту. Але, наприклад, інформацію глибшу, ніж просто “де стоять книжки”, я зазвичай знаходила на сторінках бібліотек. Зараз уже закінчила рівень B1 — можу спокійно подзвонити до бібліотеки й уточнити деталі (як робила, коли бачила афіші з читанням книжок українською мовою в бібліотеках).
Я завжди помічаю українські переклади в бібліотеках. Наприклад, під час моєї останньої зйомки в Humboldt-Universität zu Berlin, Universitätsbibliothek, ZwB Fremdsprachliche Philologien, одразу при вході можна побачити новинки та переклади української літератури. Чи зріс інтерес — важко оцінити, бо проєкт усе ж присвячений українцям у Берліні. Але, наприклад, Тамара Горіха Зерня з книжкою Donetzk Girl перемогла у Hotlist-2025. Партнерів наразі не маю — це один із напрямів розвитку проєкту, який розглядаю.

Чи вам хтось зараз допомагає? Чи плануєте ви залучати інших волонтерів або створити команду?
Наразі я відкрита до партнерств — якщо ви зацікавлені — пишіть мені у фейсбук, інстаграм або телеграм.

Які відгуки отримуєте від українців у Берліні?
я поділюсь із вами картинкою, що гріє моє серце:)

Чи були спільні проєкти з німецькими культурними інституціями?
Так. Я вже вийшла за межі Берліна — за підтримки німецької організації ICA School ми разом з донькою робили читання дитячих книжок українською та німецькою мовами у Prignitz Museum у містечку де проживаю — Havelberg.

Чому, на вашу думку, важливо підтримувати доступ до українських книг саме в бібліотеках за кордоном?
Бо інтеграція, на відміну від асиміляції — це рух в обидва боки. Бути українкою для мене — базова потреба, і поки вона не покрита, я не зможу рухатися далі, до вершини піраміди потреб. Прийняття моєї ідентичності друзями з Німеччини надає мені наснаги вивчати мову і культуру країни, в якій я зараз проживаю.

Чи були у вас приклади, коли завдяки вашому проєкту люди вперше відкривали для себе бібліотеки?
Так, друзі згадували, що завдяки мені записались до бібліотеки. А, наприклад, мистецтвознавець Костянтин Дорошенко вперше дізнався, що його книжки є в бібліотеці Humboldt Universität.

Якої підтримки наразі найбільше потребує проєкт?
«Берлін разом з Ї» існує на волонтерських засадах. Звісно його засновниця потребує обіймів, коментарів, партнерів😉. Принагідно дякую “Бібліотечній країні” за цікаву розмову. Я зараз не говорю про те, щоб моя праця оплачувалась. Але півтора роки — той час, коли хочеться змінити масштаб. Хотілось би залучати експертів для дискусій, але ніхто не привезе їх за “дякую”. Так само з маркетингом — хотілось би, наприклад, запустити рекламу — а бюджетів, на жаль, немає.

Як можуть українці в Україні допомогти вам із реалізацією проєкту «Берлін разом з Ї»?
Українська авторка хотіла подарувати мені свою книжку. Натомість, я купила в неї 4 для друзів-бібліотек із Німеччини:) Водночас, нам дуже важливо підтримувати діалог. Робити більше проєктів, щоб про Україну говорили не лише як про країну, де вже 11 років іде війна.

Якщо б ви могли звернутися до українських бібліотек, що б ви їм сказали?
Дякую, що ви є, і продовжуєте робити свою важливу справу. Серед ваших читачів — ті, хто будують або будуватимуть майбутнє України. Це неймовірно, що попри агресивну війну росії проти України ви знаходите ресурс на нові проєкти, навчання, самовдосконалення. І дякую, що знайшли час прочитати це інтерв’ю.

Контакти:
https://www.facebook.com/mary.chinkina
https://t.me/Berliner_Bibliothek
https://www.facebook.com/berliin.zusammen.mit.ji
https://www.instagram.com/berlin_zusammen_mit_ji/

Мапа бібліотек Берліна, де можна позичити книжки українською мовою.

Дані за 6 жовтня 2025 р.

З 29 бібліотек мережі VÖBB (мережа публічних бібліотек) в Берліні, про які Марія писала (їх насправді більше, але Марія писала про ті, де більше 100 книжок українською), три бібліотеки в 2025 році закупили більше 100 книжок українською мовою - і всі в районі Pankow. Для розуміння масштабів - Берлін за площею майже як Київ (трохи більший), в Берліні 12 районів.